• Збільшення розміру шрифта
  • Звичайний розмір шрифта
  • Зменшити розмір шрифта

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ДУ "Науковий центр з медико-біотехнічних проблем"

ДУ Науковий центр з медико-біотехнічних проблем

e-mail Друк
У 2020 році виповнюється 25 років від дати створення Наукового центру з медико-біотехнічних проблем (НЦМБП) НАН України. Як передбачалося при його створенні, Центр мав стати наступником Відділення проблем медицини НАН України і тому з самого початку встановив тісні зв'язки з установами медико-біологічного профілю НАН Укpаїни, Мiнiстеpства охоpони здоpов'я, Академiї медичних наук, деякими iншими науковими організаціями в нашiй кpаїнi та за коpдоном.
Для забезпечення ефективної роботи було створено Раду Центру на чолі з віце-президентом НАН України, академіком НАН України П.Г.Костюком. Першим заступником голови Ради було призначено академіка НАН України Ю.І.Кундієва. До складу Ради було включено провідних вчених НАН України в галузі розробки сучасних біотехнологій, лікарських засобів та матеріалів і техніки медичного призначення: академіків НАН України В.І.Скока, Л.М.Марковського, В.Т.Грінченка, О.О.Чуйка, Г.Х.Мацуку, професорів В.Я.Березовського та С.П.Ошкадьорова. Секретарем Ради Центру було призначено директора Наукового центру з медико-біотехнічних проблем НАН України М.О.Чащина. Протягом 1996-2000 рр. науковці й члени Ради НЦМБП брали участь у формуванні та узгодженні Державних науково-технічних програм, спрямованих на створення нової медичної техніки, матеріалів медичного призначення, найнеобхідніших лікарських засобів, а також на розробку та освоєння біоматеріалів для штучних органів людини.
Одним з основних напрямів діяльності НЦМБП було вивчення й впровадження міжнародного досвіду організації спільних медико-біологічних досліджень. Ця робота здійснювалася у трьох напрямках:
- з Оксфордським міжнародним біомедичним центром, очолюваним професором Ч.Пастернаком, підготовлено і підписано Меморандум про взаєморозуміння;
- із східноєвропейським відділенням UNIDO з питань безпеки біотехнологій здійснювалась робота з розробки принципів та основ загальноєвропейської гармонізації законодавства у галузі безпеки генноінженерних робіт;
- з Німецьким центром біотехнологій (Брауншвейг), який є провідним закладом в галузі планування й координації біомедичних та біотехнологічних досліджень у Німеччині, де проводилося стажування співробітників Центру по програмі НАТО «Менеджмент науки і наукова політика».
Завдяки цій діяльності була налагоджена та поглиблена співпраця низки установ НАН і НАМН України із закордонними партнерами, зокрема по програмах INTAS, INCO-Copernicus та NATO Science Programme.
В рамках цих програм Центр протягом 1996 – 2009 років приймав  участь у шести спільних міжнародних наукових проєктах, спрямованих на покращення екологічної ситуації в забруднених і повененебезпечних регіонах України, спираючись на концепцію так званого «адаптивного менеджменту». Згідно з цією концепцією в екстремальних випадках, пов’язаних із змінами клімату, повенями, засухами, випадковим забрудненням довкілля тощо, важливого значення набуває поліпшення інформаційного обміну і активне залучення стейкхолдерів до консультацій і обговорення стратегії дій місцевих адміністрацій. Накопичений у цих проектах досвід співробітників Центру використовувався для організації семінарів і тренінгів, побудови ситуативних моделей поведінки і вирішення багатьох суто етичних проблем. Зважаючи на дуже швидкі і майже катастрофічні зміни клімату в останні роки, такий підхід стає актуальним, як ніколи раніше. Крім того співробітники центру брали активну участь в організації виставок, проведенні ряду симпозіумів, міжнародних конференцій, в тому числі NATO Advanced Research Workshop.
В останні десятиріччя в наукових, громадських і політичних колах відзначалося все більш глибоке осмислення біоетичних проблем, насамперед у галузі сучасної медицини та біології. Це було пов'язано в першу чергу з рядом  наукових відкриттів, таких як доведення принципової можливості клонування людини, терапевтичне застосування стовбурових клітин, розшифровка генома людини тощо, а також з впровадженням у широку практику принципово нових біомедичних технологій. Однією з найважливіших умов розвитку біоетики вважалась наявність мережі етичних комітетів різних рівнів та координація їхньої роботи, що повинно забезпечувати дотримання прийнятих міжнародною спільнотою норм і правил при проведенні біомедичних досліджень.
Наприкінці ХХ століття було створено міжнародний комітет з біоетики ЮНЕСКО і в багатьох країнах почали формуватися національні етичні комітети. У зв'язку з цим до НАН України звернулася Національна комісія України у справах ЮНЕСКО з пропозицією створити в рамках Національної академії наук України комітет з біоетики. Підставою для такого звернення саме до НАН України була наявність при ній низки національних, міжвідомчих та міжнародних центрів, комісій і комітетів різної спрямованості, а також досвід зі створення міждисциплінарних наукових структур, яким і передбачався, на загальну думку, комітет з біоетики. У 1998 році такий комітет було створено. До роботи у Комітеті були залучені провідні вчені Національної академії наук в галузі біології, медицини, філософії та права, представники міністерств охорони здоров'я, екологічної безпеки, науки і освіти, юстиції, закордонних справ, академій медичних та аграрних наук. Головою комітету було обрано академіка НАН та НАМН України Ю. І. Кундієва.
Постановою Президії НАН України від 13.07.98 № 278 «Про створення Комітету з біоетики при Президії НАН України» базовою організацією для забезпечення діяльності Комітету було призначено Науковий центр з медико-біотехнічних проблем. Центр активно включився у цю роботу і вже у вересні 2001 року разом з Інститутом медицини праці НАМН України (директор Ю.І.Кундієв) організував і провів у Києві Перший національний конгрес з біоетики. Конгрес підтвердив важливість та актуальність здійснення роботи, що спрямована на впровадження принципів біоетики в Україні. Було вирішено проводити такі форуми раз на три роки.
На сьогодні співробітники Центру взяли участь в організації і проведенні сімох національних конгресів з біоетики. Результатом перших конгресів стала розробка «Етичного кодексу лікаря України» та «Загальних етичних принципів експериментів на тваринах». На виконання резолюцій наступних Конгресів  було введено обов’язкову біоетичну експертизу при захисті докторських та кандидатських дисертацій з клінічної та експериментальної медицини, біології і ветеринарії (Бюлетень ВАК України, 2005, № 5, с.2), розроблено «Етичний кодекс вченого України», який було схвалено на Загальних зборах НАН України (Вісник НАН України №7, 2009, С. 64-68). Останні конгреси привернули увагу фахівців і широких кіл громадськості до важливості розробки заходів безпеки та застосування етичних норм при впровадженні наноматеріалів і нанотехнологій, правових аспектів охорони здоров’я та вдосконалення медичного права. Сьомий національний конгрес з біоетики було присвячено світлій пам‘яті академіка Юрія Ілліча Кундієва (1927-2017). З 2018 року Комітет з питань біоетики при Президії НАН України очолює академік НАН України О.О.Кришталь.
За результатами конгресів було видано збірки праць «Антологія біоетики», «Сучасні проблеми біоетики» та «Сьогодення і біоетика», в підготовці яких активну участь взяли співробітники Центру. Проведені в Києві національні конгреси та конференції з біоетики відіграли велику роль у створенні та функціонуванні етичних комітетів різного рівня і профілю, а також встановлення взаємозв'язку між ними. У роботі локальних етичних комісій і комітетів біоетика знаходить своє практичне втілення, стає ефективним способом регуляції соціальних відносин у галузі медичної практики, а також невід‘ємним фактором біомедичних досліджень, що проводяться із залученням як людей, так і тварин. Основними функціями комітетів, що проводять етичну експертизу клінічних та інших біомедичних досліджень, стають забезпечення добробуту, безпеки і гарантії дотримання прав учасників випробування, контроль процесу отримання їх інформованої згоди на участь у дослідженні, оцінка співвідношення ризику та очікуваної користі, пов'язаних з проведенням даного дослідження, забезпечення гуманного ставлення до експериментальних тварин тощо. Для України етичні комітети є принципово новою, інноваційною формою оцінки і регулювання соціальних відносин у таких сферах як надання медичних послуг, науково-дослідна діяльність, охорона природи. Разом з тим залишається ще багато невирішених питань. Основними проблемами етичних комітетів в Україні є їх інституалізація (структурна і правова), забезпечення незалежності, встановлення ієрархії і взаємовідносин комітетів і комісій, навчання членів етичних комітетів.
З метою координації і посилення діяльності в галузі біоетики та біоетичної освіти Центром щороку проводилися міжнародні семінари, на яких обговорювались такі важливі теми, як гуманітарні та юридичні аспекти застосування нанотехнологій і наноматеріалів, проблеми безпеки наноматеріалів для здоров‘я людини та навколишнього середовища, біоетичні аспекти досліджень з нанофармакології та нанофармації, етичні, соціальні та освітні аспекти нанобіотехнології медичного призначення, світоглядні та філософські аспекти NBIC-технологій, а також біоетичні аспекти їх застосування в медицині. В рамках останнього семінару було розглянуто особливості багатодисциплінарних наукових досліджень та основні тенденції, пов’язані з можливим впливом NBIC-конвергенції на людину і суспільний устрій. На виконання резолюції VII Національного конгресу з біоетики у минулому році було розпочато  курс лекцій в рамках школи-тренінгу для членів локальних етичних комітетів та молодих вчених НАН, НАМН та МОЗ України.
Протягом декількох років Центр за підтримки Державного фонду фундаментальних досліджень України виконував спільні з Міжнародним державним екологічним університетом ім. А.Д.Сахарова (Мінськ, Білорусь) наукові проекти, спрямовані на розробку критеріїв етичної оцінки застосування новітніх нанотехнології та наноматеріалів в біомедицині. В результаті виконання цієї роботи було створено концептуальну модель наноетики в контексті трансдисциплінарних досліджень в галузі медицини, біології та екології людини, яка може стати методологічним фундаментом для розробки рекомендацій з етичного регулювання використання в біомедицині нанотехнологій і наноматеріалів, зниження ризиків їх практичного застосування та забезпечення їх безпеки. За результатами цих та інших досліджень співробітниками Центру було опубліковано понад 100 наукових праць в українських та іноземних виданнях.
Співробітники Центру брали активну участь у засіданнях Міжнародного комітету з біоетики ЮНЕСКО, міжнародних конференціях Форуму Комітетів з біоетики країн-учасників СНД (2001 р. Санкт-Петербург, Росія; 2002 р. Алмати, Казахстан; 2004 р. Баку, Азербайджан; 2004 р. Київ, Україна; Санкт-Петербург, Росія; 2005 р. Мінськ, Білорусь; Алмати, Казахстан; Єреван, Вірменія; 2008 р. Казань, Росія; 2009 р. Душанбе, Таджикістан). В рамках Форуму та за підтримкою ВООЗ і ЮНЕСКО Центр взяв участь у підготовці та виданні збірки «Стандартные операционные процедуры деятельности комитетов по этике» (Санкт-Петербург, 2004), «Этическая экспертиза биомедицинских исследований в государствах-участниках СНГ (социальные и культурные аспекты)» (Санкт-Петербург, 2007) та ін.
У 2008 р. до складу Центру увійшла Лабораторія математичного моделювання нелінійних процесів, основним напрямком діяльності якої є вивчення так званих «химерних» станів, характерних для багатьох розладів нервової системи, і пошуки можливих шляхів їх стабілізації. Результати досліджень лабораторії використовуються для розробки новітніх методів лікування за допомогою глибокої стимуляції мозку при хворобі Паркінсона та інших неврологічних захворюваннях людини. Зазначена робота виконується спільно з міжнародними науковими центрами Німеччини, Франції та Італії, основні її результати опубліковані в провідних фахових журналах (Nature Communications, Scientific Reports, Physical Review E., Chaos тощо).
Зважаючи на великий досвід співробітників Центру в організації міжнародного наукового співробітництва та експертизі спільних наукових проєктів Шостої і Сьомої Рамкових програм ЄС, у 2011 р. на базі Центру було започатковано роботу Національного контактного пункту (НКП) «Здоров‘я, демографічні зміни та добробут» Сьомої рамкової програми ЄС (з 2014 р.   Програми ЄС «Горизонт 2020»). Головним завданням НКП було й залишається підвищення ефективності спільних наукових досліджень українських науковців та науково-дослідних установ з провідними науковими центрами ЄС, а також збільшення фінансування вітчизняних розробок за рахунок зовнішніх інвестицій. Така робота включає підготовку своєчасної, вичерпної і доступної інформації щодо різних аспектів функціонування поточної програми, а також надання кваліфікованої консультаційної і методичної допомоги у методах пошуку вітчизняних та іноземних партнерів, підготовки пропозицій, контрактних переговорів тощо.
Робота Центру в усіх зазначених напрямках проводиться у співдружності з міжнародними організаціями і спрямована на гармонізацію взаємодії з Європейським Союзом. Інформація щодо структури і характеру діяльності Державної Установи «Науковий центр з медико-біотехнічних проблем НАН України» та Комітету з питань біоетики при Президії НАН України постійно оновлюється на сайті.
 


© 1995 - 2020 ДУ «Науковий центр з медико-біотехнічних проблем» All Rights Reserved.